Зарубіжна література
У 2017-2018
навчальному році вивчення зарубіжної
літератури в 5-9 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5–9
класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім
«Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804 (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html ).
У
10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і
науки від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту та академічного рівня зі
змінами 2016 року (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html
.
Навчальна та
методична література із зарубіжної літератури, рекомендована МОН, зазначена в
Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників,
рекомендованих Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті
МОН.
Звертаємо увагу, що в 2017 році модернізацію навчальної програми для 5-9 класів здійснено відповідно до Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів
України № 1392 від 23.11.2011) у контексті Концепції «Нова українська школа»,
схваленої розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р.
Стратегічно
важливим у викладанні зарубіжної літератури в 2017-2018 навчальному році є компетентнісний підхід, що покликаний забезпечити
соціалізацію учнів та їхню інтеграцію в сучасне суспільство, сформувати в них
стійкі моральні принципи й світоглядні орієнтири, виховати особистість із
національною свідомістю, громадянськими якостями й критичним мисленням, здатною
до творчого вирішення життєвих задач, саморозвитку та самонавчання в умовах
глобальних змін та викликів.
Упровадження
компетентнісного підходу у викладанні зарубіжної літератури для учнів загальноосвітніх
навчальних закладів дозволить імплементувати передовий іноземний досвід у
вітчизняний освітній простір, розбудувати Нову українську школу й сформувати
нове покоління громадян України з високою культурою та світоглядом, що
спирається на гуманістичний потенціал художньої літератури різних народів.
Засобами предмета «Зарубіжна
література» мають бути сформовані такі ключові компетентності (відповідно до
Рекомендацій Європейської Ради): 1) спілкування державною мовою; 2) спілкування
іноземними мовами; 3) математична компетентність; 4) компетентності в природничих
науках і технологіях; 5) інформаційно-цифрова компетентність; 6) уміння
вчитися; 7) ініціативність і підприємливість; 8) соціальна та громадянська
компетентності; 9) обізнаність та самовираження у сфері культури; 10)
екологічна грамотність і здорове життя.
У процесі вивчення зарубіжної
літератури учні набувають (окрім ключових) і предметні компетентності, що є
важливими для формування духовно-емоційного світу учнів, їхнього світогляду,
моральних цінностей, громадянських якостей.
Предметні компетентності,
що залежать від змісту навчального курсу зарубіжної літератури та його
методики, полягають у наступному:
розуміння літератури як невід’ємної частини
національної й світової художньої культури;
усвідомлення специфіки літератури як мистецтва
слова, її гуманістичного потенціалу та місця в системі інших видів мистецтва;
знання літературних творів, обов’язкових для
текстуального вивчення та варіативних (за вибором учителя та учнів), осягнення
творів у єдності змісту та форми, виокремлення складників та художніх
особливостей творів (на рівні сюжету, композиції, образів, поетичної мови,
жанру тощо);
усвідомлення ключових етапів і явищ
літературного процесу різних країн, зіставлення з українським літературним
процесом;
знання основних фактів життя і творчості
видатних зарубіжних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю
вітчизняної та світової культури;
оволодіння передбаченими програмою
літературознавчими поняттями та застосування їх під час аналізу та
інтерпретації художніх творів;
розуміння специфіки оригіналу (за умови
володіння іноземною мовою) та художнього перекладу твору (українською мовою);
знання українських перекладів творів
зарубіжної літератури, імен перекладачів та здобутків вітчизняної
перекладацької школи;
формування читацького досвіду та якостей
творчого читача, здібності до створення усних і письмових робіт різних жанрів;
орієнтування у царині класичної й сучасної
літератури;
порівняння літературних творів і явищ (окремих
компонентів і цілісно);
уміння оцінювати художню вартість творів,
творчо-критично осмислювати їхній зміст, визначати актуальні ідеї, важливі для
сучасності тощо.
Запровадження в
начальній програмі для 5-9 класів
наскрізних ліній «Екологічна безпека й
сталий розвиток» (НЛ-1), «Громадянська відповідальність» (НЛ-2),
«Здоров'я і безпека» (НЛ-3) й «Підприємливість і
фінансова грамотність» (НЛ-4) сприятимуть забезпеченню компетентнісного підходу в галузі
викладання зарубіжної літератури та розбудові Нової української школи.
Окрім
виокремлення ключових і предметних компетентностей як очікуваних результатів
навчально-пізнавальної діяльності учнів та
наскрізних ліній у вивченні зарубіжної літератури, в модернізованій навчальній програмі відбулися зміни у змісті навчального
матеріалу, а саме:
додано рубрику «Міжпредметні зв’язки»;
розширено список творів для альтернативного вивчення: додано
«Снігову королеву» Г. К. Андерсена у 5 класі, «Собаче серце» М. О. Булгакова в
9 класі;
розширено список творів для вивчення напам’ять за вибором учнів:
байка І. А. Крилова в 6 класі, сонети В. Шекспіра і Ф. Петрарки у 8 класі,
поезії О. С. Пушкіна в 9 класі;
до списку додаткового читання додано «Мій дідусь був черешнею» А. Нанетті, «Чи
вмієш ти свистати, Юганно?» У. Cтарка;
спрощено формулювання окремих державних вимог літературознавчої
лінії з метою урахування вікових особливостей учнів.
Викладання
зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України
здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників в курсі зарубіжної
літератури вивчаються в українських перекладах. Для
зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими
володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності
необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно)
мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує
додаткову функцію вдосконалення володіння
учнями іноземними та іншими мовами.
З метою систематизації та
упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо
рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення зарубіжної літератури
в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є
мінімальним і обов’язковим для
проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість
видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова
кількість видів контролю
5–9 класи
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей
на запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
((у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8–9
класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно
збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд
учителя визначається кількість і види контрольних робіт).
10–11 класи
Класи
|
10
|
11
|
10
|
11
|
10
|
11
|
||||||||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
||||
Рівні
|
Рівень стандарту
|
Академічний рівень
|
Профільний рівень
|
|||||||||||||
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей
на запитання тощо)
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
||||
Уроки розвитку мовлення*
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
||||
Уроки позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||||
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
||||
*У кожному семестрі обов’язковим є проведення
двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого
– письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Під час оцінювання зошита із
зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт;
грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати
роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму).
Оцінку за ведення зошита із
зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі
раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
Оцінка за контрольний твір із зарубіжної
літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку
виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за
читання напам’ять поетичних або прозових творів
із зарубіжної літератури виставляють
у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів
до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах
України», «Зарубіжна література в школах
України», газету «Світова література».
Бали
|
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів
|
Грамотність
|
|
орфографічні пунктуаційні помилки
|
лексичні, граматичні стилістичні
|
||
Початковий рівень
|
|||
1.
|
Побудованому учнем (ученицею)
тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та
граматичне оформлення роботи
|
15-16
і більше
|
9-10
|
2.
|
Побудоване учнем (ученицею)
висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на
елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і
граматична будова мовлення
|
13-14
|
9-10
|
3.
|
Учневі (учениці) слід працювати
над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки,
дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення
та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання
|
11-12
|
9-10
|
Середній рівень
|
|||
4.
|
Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від
норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має
бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися
основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів,
більше має використовуватися авторська лексика
|
9-10
|
7-8
|
5.
|
За обсягом робота
учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною
мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена
основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим
|
7-8
|
7-8
|
6.
|
За обсягом
висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад
загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно
формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й
синтаксичні конструкції
|
5-6
|
7-8
|
Достатній рівень
|
|||
7.
|
Учень (учениця)
самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень
текст, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко
висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну
думку
|
4
|
5-6
|
8.
|
Учень (учениця)
самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно
висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має
працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного
оформлення роботи
|
3
|
5-6
|
9.
|
Учень (учениця)
самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває
тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має
працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати
|
1+1
(негруба)
|
4
|
Високий рівень
|
|||
10.
|
Учень (учениця)
самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання,
висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему,
робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю,
дотриманням стильової єдності й виразності тексту
|
1
|
3
|
11.
|
Учень (учениця)
самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання;
аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших,
уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає
переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на
необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається
багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю,
граматичною різноманітністю
|
1 (негруба)
|
2
|
12.
|
Учень (учениця)
самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням
висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює
тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі
аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних
джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота
відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та
різноманітністю, стилістичною довершеністю
|
-
|
1
|
Різновиди
помилок
Змістова помилка – З (недостатньо розкрита тема, допущені фактичні
помилки, відсутній логічний зв’язок думок)
І. Інформаційно-тематичні:
1. Невідповідність твору вибраній
чи заданій темі; невідповідність змісту переказу первинного тексту.
2. Невідповідність стилю і типу
мовлення.
3. Наявність зайвої (другорядної)
інформації, не пов’язаної з темою чи основною думкою переказу або твору.
4. Відсутність важливої
інформації (або її частини), необхідної для розкриття теми та основної думки.
5. Невдалі узагальнення, висновки.
6. Неправильно описані події,
вчинки персонажів, явища, виклад фактів, які не відповідають дійсності.
7. Перекручення первинного тексту.
8. Невідповідність
комунікативному завданню — не враховано мовленнєву ситуацію, адресата мовлення та мету
спілкування;
9. Відсутність доказовості думки, самостійних суджень,
виразної особистісної позиції (врахування при цьому виду роботи та жанру
висловлювання).
5.Несумісність понять (серед
людей було багато дітей — серед дорослих.. .)
6.Протилежність суджень (Сонце не
може світити ласкаво і в той же час немилосердно. — ... й ласкаво, і
немилосердно)
7.Абсурдність висловлювання (Вила
завірюха, листя осипало землю й траву.)
8.Невдале цитування (не
відповідає цитата висновку — допущена помилка, занадто об'ємна або не
підтверджує правильність висловленої думки)
II. Помилки, що порушують
структуру тексту:
1. Непропорційність частин
тексту (вступу, основної
частини, висновку) або відсутність
якоїсь;
2. Невідповідність тексту
плану висловлювання (не розкрито
мікротеми, порушено порядок їх викладу);
3. Відсутність смислового зв'язку
між частиками тексту та
всередині мікротем (непослідовність викладу думок, не
простежується розвиток думки від початку
до кінця);
Лексична помилка – Л (тавтологія
– повторення, вживання зайвих слів, неправильно утворене слово, русизм,
використання слова не в тому значенні)
1.Вживання не того слова (батько
женився на мачусі... Треба: одружився з іншою).
2.Зайві слова (молодий юнак,
старий ветеран)
3.Тавтологія (у повідомленні
повідомлялось)
4.Русизми (любимий вірш
(улюблений)).
5.Шильні «неологізми» (ніякої
страшності немає)
6.Наявність спільнокореневих слів
чи однакових за структурою речень (завели розмову про мову)
7.Порушення лексичного сполучення
слів (телевізійний завод (екран, столик) — телевізорний завод..., а
телевізійний журнал (фільм, апаратура, оператор))
Граматична помилка - Г
Помилки у вживанні:
1.Закінчень під час відмінювання
чол. та жін. імен по батькові (Андрієвич» — ... йович; Петрівної — ... — и;
Іванівній - ... і; клич, відмінок: Інна Сергіївно — Інно С...; Василь Іванович
—Василю Івановичу).
2.Займенників (Марійка зустріла
сестричку. Вона засоромилася. Треба: Марійка зустріла сестричку і
засоромилася).
3.Прикметників (Він був мужній,
сміливий, хоробрий. — ...сміливий).
4.Ступенів порівняння
прикметників (Найбільш дотепнішим... Треба: найдотепнішим або найбільш
дотепним: самий відомий — найбільш відомий; брат вище мене... вищий за (від)
мене, або вищий, ніж я).
5.Дієслів (вид і час одної й тої
ж форми: жовтіло пшеничне поле, сонячні промені блищать — ... блищали).
6.Дієприкметників (похилившіся
постаті — похилені).
7. Дієприкметникового звороту
(...Вода, кипляча, в посуді,.. — що кипить...).
8.Дієприслівник (Закинув голову,
хлопчики любуються птахами не відривая від них очей. — Закинувши ... не
відриваючи ...).
граматична
9.Дієприслівникового звороту
(Прочитав роман, образ головного героя залишиться в моїй пам'яті на довгі роки.
Треба так: Прочитавши роман, я надовго запам'ятаю образ головного героя).
10. Прислівників (спочатку фільму
вже й кінець зрозумілий — з початку...; став запитання, вдумуйся в значення,
розрізняй: глянув убік (куди?) — напрям (присл.), ударили у бік (куди? у що?) —
конкретний предмет (ім. + прийм.).
11. Прийменників: Учитель
поставив хлопчика в приклад — ...за приклад. Гімнастика є дуже корисною, ви неї
людина робиться сильною. — ...завдяки їй... (Завдяки несерйозному ставленню...
— через несерйозне ставлення).
12. Сполучників (Вони навіть не
помітили, як у дверях стояв вчитель.... що...).
13.Часток (Не жар, не холод його
не лякали... ні.., ні...).
Порушення:
14.В узгодженні (в роді, числі,
відмінку): Кулі були різних кольорів: червоний, синій, жовтий. — ... червоного,
синього...).
15.Керуванні (Не треба ігнорувати
цією думкою — ... цю думку. У нашому місті є пам'ятник Шевченка — ...
Шевченкові.).
16. Порядку слів (Він приблизно
знаходився в кілометрах 30 від міста. — Він знаходився приблизно кілометрах в
зо від міста.).
17. Будові речення (пропущено
важливе слово для змісту: В'ячеслав абияк прибив дошку і побіг у волейбол.).
18. Порушено межу речення:
(Мисливець поклав рушницю, прив'язав собаку. І пішов до звіра.).
19. Синтаксичних конструкціях.
(Коли я читала цю книгу, де сміялася, де плакала. — Коли я читала цю книгу, то
і сміялася, і плакала.)
Орфографічна \ — неправильно написане слово з тою чи іншою буквеною чи
не буквеною орфограмою.
Пунктуаційна V — неправильно розставлено розділові знаки.
Стлістичні помилки
С —
невідповідність стилю, неправильно побудоване речення
1. Повторення без потреби тих самих слів або
спільнокореневих.
2. Використання плеоназмів — словосполучень, у
яких лексичне значення слів збігається, тому одне з них — зайве (Переможцю подарували
пам'ятний сувенір).
3. Стилістично недоцільне використання
тавтологій (У повідомленні виступаючого повідомлялося. Письменник у творі
відтворив батальні сцени.).
4. Невмотивоване вживання розмовних слів,
жаргонізмів, діалектизмів, слів-паразитів, мовних штампів («червоною ниткою
проходить...», «не можна не вказати...»).
5. Наявність у тексті одноманітних синтаксичних
конструкцій (Чудовий куточок природи. Прогуляйся понад берегом, заглиблюйся в
ліс, плавай у Дніпрі. — Чудовий куточок природи, можеш прогулятися понад
берегом, заглибитися в ліс, а при бажанні — поплавати в Дніпрі.):
6. Недоцільне використання пишномовних висловів,
штучних красивостей,. порожніх фраз (Високошановні гості, батьки, дорогі леді й
джентльмени, дорогесенькі діточки!).
7. Зайва для певної теми емоційність, патетика,
гіперболізація, персоніфікація; невмотивоване використання вигуків (Батько
щоранку крокує на роботу (йде); Столяр передав школярам свій прекрасний досвід
(епітет); Життя Горпини у пані стало таким самим, як смерть (порівняння);
Карпенко-Карий дотепно використав куркуля Калитку у п'єсі «Сто тисяч»
(метонімія); Якби Микола Джеря не втік від пана, він би перевернув світ
(гіпербола); О! Мого брата звати Дмитро.). Створення надуманих метафор,
невідомих порівнянь, епітетів, нагромадження їх у невеликому тексті.
8. Стилістично невмотивоване використання
книжної лексики, іншомовних слів (Він уміє розповідати цікаві бувальщини. — Він
майстер... Конструювати (свідчити); концентрувати (зосереджувати); адекватний
(рівнозначний); анулювати (скасувати)).
9. Невиправдане поєднання елементів різних
стилів (Викладач, працюючи у гмирьовці, Підготував обґрунтування про своє нове
наукове дослідження. Виконавши почесне завдання, любенько про це довів своєму
опоненту.).
10. Вживання поряд в одному висловлюванні
однакових за звуковим складом слів або їх частин (Промовець про проблеми дітей
зазначив...; На наше прохання...; За задумом автора...).
11. Недоречне використання мовних засобів одного
функціонального стилю в тексті іншого 12.
Надуживання канцеляризмами, термінами у художніх та публіцистичних
висловлюваннях.
13. Невдале використання засобів організації
тексту.
14. Одноманітність початків речення і абзаців.
Інші види помилок
|
N — зайва
частина (слово, вислів);
Z – не виділено абзац;
Х – невиправдано виділено абзац
|
! – цікаво;
!! – добре;
!!! - оригінально;
? – сумнівний факт, думка
|
Y —
пропущено факт, слово, вислів;
Шт – штамп
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий